Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дзвонити
дзвоню, дзвониш, недок. 1》 Викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком або б'ючи по деяких предметах.
|| Видавати дзвін (дзвеніння).
2》 Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата; говорити по телефону.
3》 перен. , розм. Без потреби багато говорити; базікати, поширювати чутки, плітки і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дзвонити


матиме такий вигляд: Що таке дзвонити