Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дзвіночки
-ів, мн. (одн. дзвіночок, -чка, ч. ).1》 Зменш.-пестл. до дзвоники.
2》 Ударний музичний інструмент з родини ідіофонів.
3》 Набір невеликих дзвонів визначеної висоти; глокеншпіль.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дзвіночки


матиме такий вигляд: Що таке дзвіночки