Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дзвінкий
-а, -е.Який голосно і чітко звучить.
|| Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти.
Дзвінкий приголосний лінгв. — приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр.: б, г, д, з.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дзвінкий


матиме такий вигляд: Що таке дзвінкий