Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дзвін
I дзвона, ч. Ударний сигнальний підвісний інструмент, звичайно із сталі чи бронзи, у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник (серце).
II дзвону, ч.
Те саме, що дзвеніння.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дзвін


матиме такий вигляд: Що таке дзвін