Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
детонація
I -ї, ж. Поширення в речовині хімічного перетворення з надзвуковою швидкістю, викликаного вибухом іншої речовини або ударом, стрясанням.
II -ї, ж.
Відхилення від правильного тону в музиці, співі; фальшивість тону.
|| Відхилення від нормального звукового ритму, обумовлене неправильним згорянням палива в циліндрі двигуна.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: детонація


матиме такий вигляд: Що таке детонація