держати
держу, держиш, недок. , перех. 1》 Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати.
|| Підставляти руки, посуд, тару і т. ін. для одержання чого-небудь.
|| Схопити за що-небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь.
|| перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього зусилля.
2》 Бути опорою чому-небудь; підтримувати.
3》 Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому.
4》 Змушувати залишатися, перебувати де-небудь.
|| Затримувати якими-небудь діями, справами.
|| Залишати у кого-небудь.
5》 Змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Держати місто в облозі.
|| Підтримувати, тримати в певному стані.
|| розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до когось певним чином.
6》 Зберігати, тримати де-небудь.
7》 розм. Тримати з метою використання.
|| Зберігати для чого-небудь.
|| заст. Мати який-небудь заклад, підприємство.
|| Тримати як робочу силу.
|| заст. Мати за дружину.
8》 без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі.
9》 У сполученні з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником.
10》 перен. , безос. Бути в певному стані (про погоду).
Держати себе в руках — стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним.