Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
дезертир
-а, ч. Той, хто вчинив дезертирство.
|| перен. , зневажл. Той, хто нехтує своїми громадськими або службовими обов'язками, ухиляється від праці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дезертир


матиме такий вигляд: Що таке дезертир