Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дворянство
-а, с. Панівний привілейований стан феодального (згодом і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність.
|| розм. Звання дворянина.
|| Збірн. до дворянин.
-а, с. Панівний привілейований стан феодального (згодом і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність.
|| розм. Звання дворянина.
|| Збірн. до дворянин.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: дворянство
матиме такий вигляд: Що таке дворянство
матиме такий вигляд: дворянство
матиме такий вигляд: Що таке дворянство