Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
двірник
-а, ч. 1》 Працівник будинкоуправління, що стежить за чистотою і порядком у дворі та на вулиці біля двору.
2》 розм. Рухома стрілка для механічного очищення вітрового скла автомашини від снігу, пилу, крапель.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: двірник


матиме такий вигляд: Що таке двірник