двійник
-а, ч. 1》 Особа, що має повну зовнішню схожість з іншою.
|| Друга половина за уявного роздвоєння особи.
2》 перен. Ідейно і духовно споріднений.
3》 тільки мн. Спарені предмети.
|| мисл. Те саме, що б'юксфлінт.