давність
-ності, ж. 1》 Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи.
Давність набуття — факт тривалого володіння майном, який за певних умов є основою для набуття права власності на це майно.
Позовна давність — строк для захисту права судом, арбітражем або третейським судом.
2》 Довгочасне існування; застарілість.
|| Час, протягом якого зберігається що-небудь.
За давністю (років, літ і т. ін.) — з причини великої віддаленості в часі.
3》 юр. Термін, протягом або після якого втрачається або набувається право на що-небудь.