давитися
давлюся, давишся; мн. давляться; недок. 1》 чим і без додатка. Забивати собі горло великим шматком їжі.
|| Задихатися, душитися (від нападу кашлю, сліз і т. ін.).
2》 перен. Їсти що-небудь малопоживне, одноманітне.
3》 розм. Позбавляти себе життя удушенням.
|| тільки наказ. сп. , вульг. Уживається як лайливе побажання.
4》 тільки недок. Пас. до давити 4-6).