даватися
даюся, даєшся; мин. ч. давався, давалася, -лося; наказ. сп. давайся; недок. , датися, дамся, дасися, дасться; дамося, дастеся, дадуться; мин. ч. дався, далася, далося; наказ. сп. дайся; док. 1》 звичайно із запереч. , розм. Дозволяти зробити що-небудь із собою.
|| перен. Піддаватися впливові, дії чого-небудь.
Даватися взнаки — давати себе знати, відчути; залишати про себе пам'ять чим-небудь прикрим, неприємним.
2》 (1 і 2 ос. не вживаються) кому. Виявлятися яким-небудь для здійснення, подолання, переборення.
|| Бути легким, приступним для розуміння, засвоєння і т. ін.
3》 (1 і 2 ос. не вживаються), тільки док. , мин. ч. , кому. Стати предметом особливої уваги, інтересу.
4》 тільки недок. Пас. до давати 1-3), 6), 9).