Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гуфа
-и, ж. 1》 Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя в Німеччині – кріпака.
2》 Німецька земельна міра, кораблів, що стоять на дорівнює 30 акрам.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гуфа


матиме такий вигляд: Що таке гуфа