грішний
-а, -е.1》 Який наробив гріхів (у 1 знач. ).
|| у знач. ім. , перев. мн. грішні, -них. Ті, що мають гріхи.
|| Виповнений гріхами (у 1 знач. ).
|| Як постійний епітет при сл. душа, тіло, що виражає визнання власних помилок, безсилості.
2》 перен. Який заслуговує на осуд.
Грішним ділом у знач. вставн. сл. — уживається для вираження докору собі чи визнання власної провини, помилки.