гріх
-а, ч. 1》 рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін.
2》 Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд.
3》 у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволено. Брати гріх на душу.
Спокутувати гріхи — визнати свою провину і відповідати за неї.
Як на гріх — як навмисне, як на нещастя.