Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гриф
I -а, ч. 1》 У міфології стародавнього світу – фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон.
2》 Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю.
II -а, ч.
1》 Довга вузька частина струнних інструментів, вздовж якої натягнуто струни.
2》 У баяна, гармоніки, акордеона – деталь корпуса, до якої прикріплена клавіатура правої руки.
3》 У духових музичних інструментів – вузол вентильного механізму.
4》 У електромузичних інструментів – контактна планка, на яку виконавець натискає під час гри.
III -а, ч.
1》 Печатка, штемпель із зображенням чийого-небудь підпису або якогось іншого рукописного тексту, а також відбиток такого підпису чи тексту на документі і т. ін.
2》 Напис на документі чи виданні, що визначає особливий порядок користування ним.
Гриф таємності — реквізити, які свідчать про міру таємності відомостей, що їх проставляють на самому носії і (або) у супроводжувальній документації на нього.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гриф


матиме такий вигляд: Що таке гриф