графіка
-и, ж. 1》 Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва.
2》 лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін., зображення живої мови письмовими знаками.
|| Розділ вчення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.
Векторна графіка — графіка з поданням зображення у вигляді сукупності відрізків прямої (векторів).
Інтерактивна графіка спец. — організація роботи графічної системи, яка дозволяє користувачеві динамічно (у діалозі) керувати вмістом зображення, його формою, розмірами та кольором. **
Комп'ютерна графіка — сукупність методів та способів перетворення даних у графічне зображення і графічного зображення в дані.
Координатна графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується за допомогою команд візуалізації та координат.
Пасивна графіка — організація роботи графічної системи, за якою дисплей використовується для виведення зображень без втручання користувача.
Растрова графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується з масиву пікселів.
Символьна графіка — побудова графічних зображень на екрані дисплея або на папері з текстових літер та спеціальних символів.