Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гостряк
-а, ч. , розм. 1》 Тонкий, загострений кінець чого-небудь, яким колють.
|| Звужений кінець, верх чого-небудь.
2》 Гострий бік якого-небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо.
-а, ч. , розм. 1》 Тонкий, загострений кінець чого-небудь, яким колють.
|| Звужений кінець, верх чого-небудь.
2》 Гострий бік якого-небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: гостряк
матиме такий вигляд: Що таке гостряк
матиме такий вигляд: гостряк
матиме такий вигляд: Що таке гостряк