Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
городник
I -а, ч. 1》 Той, хто займається городництвом; овочівник.
|| розм. Той, хто торгує городиною.
2》 іст. Селянин феодально-кріпосницької України, який мав невелику присадибну ділянку (город) і відбував панщину.
II -а, ч. , іст.
Ремісник-будівельник, який споруджував міські укріплення, огорожі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: городник


матиме такий вигляд: Що таке городник