Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
гончий
-а, -е.1》 мисл. Який швидко бігає, привчений гнати звіра (про породу собак).
|| у знач. ім. гончий, -чого, ч. ; гонча, -чої, ж. Собака цієї породи.
2》 перен. Пов'язаний з гонитвою (у 1 знач. ) за ким-, чим-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гончий


матиме такий вигляд: Що таке гончий