Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
гонобити
-блю, -биш; мн. гоноблять; недок. , перех. і без додатка, заст. Плекати, викохувати.
|| з інфін. Намагатися, бажати зробити що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гонобити


матиме такий вигляд: Що таке гонобити