Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гомінливий
-а, -е.1》 Який багато говорить; говіркий.
|| Сповнений гомону.
2》 перен. Який видає безладні звуки, шумить.
-а, -е.1》 Який багато говорить; говіркий.
|| Сповнений гомону.
2》 перен. Який видає безладні звуки, шумить.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: гомінливий
матиме такий вигляд: Що таке гомінливий
матиме такий вигляд: гомінливий
матиме такий вигляд: Що таке гомінливий