гомеостаз
-у, ч. Відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварин (сталість складу крові, температури тіла).
|| Процес, що регулює або підтримує систему в стійкому стані відносно змінного навколишнього середовища, в якому ця система функціонує.
Генетичний гомеостаз — здатність популяції підтримувати динамічну рівновагу генетичного складу.