голосний
-а, -е.1》 Який сильно звучить, добре чутний; гучний.
|| Шумливий, гомінкий.
2》 перен. Який став широко відомим; загальновідомий.
3》 перен. Надмірно претензійний.
4》 лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову порожнину (про звуки мови).
|| у знач. ім. голосний, -ного, ч.