Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
головництво
-а, с. 1》 У Давній Русі – грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого.
2》 діал. Кримінальний злочин; кримінальщина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: головництво


матиме такий вигляд: Що таке головництво