Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
головка
-и, ж. 1》 Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла.
2》 Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.).
3》 рідко. Те саме, що голівка.
4》 частіше мн. Передня частина чобота, що покриває пальці та верх ступні.
5》 спец. Реальний чи абстрактний пристрій, який безпосередньо взаємодіє з поверхнею носія даних для занесення або зчитування даних. Головка запису.
Зчитувальна головка — елемент пристрою, який перетворює інформацію про стан ділянок поверхні зчитування в електричні сигнали.
Магнітна головка — головка для занесення та (чи) зчитування даних шляхом намагнічування та (чи) перемагнічування ділянок поверхні носіїв.
Оптична головка — головка, яка взаємодіє з поверхнею носія шляхом оптичного променя.
Рухома головка — головка, яка утримується аеродинамічною силою повітряного потоку у безпосередній близькості від поверхні носія даних.
Фіксована головка — нерухомо закріплена головка, яка може взаємодіяти лише з однією доріжкою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: головка


матиме такий вигляд: Що таке головка