голова
-и.1》 ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок.
Адамова голова ент. — великий нічний метелик із родини сфінксів.
В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову.
Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь; вирішувати складне питання.
Голову прихилити де, куди — мати пристановище.
Голову схиляти — а) (перед ким) підкорятися кому-небудь; б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь.
2》 ж. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок.
|| перен. Розум, свідомість.
|| Розумна людина.
|| Про людину як носія певних якостей.
Голову втрачати — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти.
3》 Одиниця ліку худоби.
4》 Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини.
5》 ч. і ж. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін.
6》 ч. і ж. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів.
|| У дореволюційній Росії та Україні – керівник деяких виборних органів.
7》 ч. і ж. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів.
8》 ч. і ж. , перен. Основне, головне в чому-небудь.
9》 ч. і ж. , перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі.
10》 ж. Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається.
11》 ж. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. Голова сиру. Голова цукру.