Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
годинник
-а, ч. Прилад для вимірювання часу протягом доби.
Годинник відносного часу — годинник, який через однакові інтервали часу видає сигнал на переривання.
-а, ч. Прилад для вимірювання часу протягом доби.
Годинник відносного часу — годинник, який через однакові інтервали часу видає сигнал на переривання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: годинник
матиме такий вигляд: Що таке годинник
матиме такий вигляд: годинник
матиме такий вигляд: Що таке годинник