глухий
-а, -е.1》 Який нічого не чує або недочуває.
|| у знач. ім. глухий, -хого, ч. ; глуха, -хої, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває.
|| перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий.
2》 Який нечітко чується; приглушений (про звуки).
|| перен. Прихований.
3》 Дуже зарослий, непрохідний, дикий, нерозчищений. Глухий кут.
4》 Віддалений від культурних центрів, відсталий.
5》 Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний.
|| Наглухо застебнутий, закритий (про одяг).
6》 перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.).
7》 перен. Пасивний, позбавлений наступальних дій (у спортивних іграх). Глухий захист (оборона).
Глуха кропива — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча.
Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності.
Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; прот. дзвінкий.