Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
глузівник
-а, ч. Той, хто глузує, насміхається з когось.
-а, ч. Той, хто глузує, насміхається з когось.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: глузівник
матиме такий вигляд: Що таке глузівник
матиме такий вигляд: глузівник
матиме такий вигляд: Що таке глузівник