Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гіперкритицизм
-у, ч. Один із напрямів історіографії античності на межі 19-20 ст., що заперечував достовірність ранньогрецьких та ранньоримських історичних переказів.
-у, ч. Один із напрямів історіографії античності на межі 19-20 ст., що заперечував достовірність ранньогрецьких та ранньоримських історичних переказів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: гіперкритицизм
матиме такий вигляд: Що таке гіперкритицизм
матиме такий вигляд: гіперкритицизм
матиме такий вигляд: Що таке гіперкритицизм