ген
I присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко.
II -а, ч. , біол.
За сучасним уявленням, одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам. Домінантний ген.
Ген-аналізатор — ген, який адаптований до певної плазми і відповідає на її зміни зміною свого прояву.
Ген-інгібітор — ген, що пригнічує прояви інших неалельних генів.
Ген-модифікатор — ген, що посилює або послаблює прояв іншого гена.
Ген-мутатор — ген, здатний різко змінити мутабельність організму.
Ген-оператор — ген, який сприймає сигнали з метаболічного апарату цитоплазми і активує структурні гени.
Ген-підсилювач — ген-модифікатор, дія якого спрямована на підсилення прояву іншого гена.
Ген-регулятор — ген, який контролює синтез ферментних білків.
Ген-супресор — ген, який обумовлює пригнічення прояву неалельного мутантного гена.
Летальний ген — ген, який сприяє зниженню життєздатності зародка аж до його загибелі.
Структурний ген — ген, який обумовлює контроль певної інформації.