Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
гелікон
-а, ч. 1》 Музичний духовий інструмент найнижчого регістру для виконання партії баса; бас "B" або "C"; має вигляд широкої мідної труби, укладеної колом, з широким раструбом над головою виконавця.
2》 Низькочастотна електромагнітна хвиля, яка виникає і поширюється в металах і напівпровідниках, поміщених у постійне магнітне поле.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гелікон


матиме такий вигляд: Що таке гелікон