Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
гексакарбоніл
-у, ч. Сполука перехідного металу, у якій його атом сполучений ковалентно із шістьма молекулами карбонмонооксиду.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гексакарбоніл


матиме такий вигляд: Що таке гексакарбоніл