гарячка
-и.1》 ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця.
|| Підвищена температура тіла; жар.
Аліментарна гарячка — підвищення температури тіла в немовлят, що зумовлюється їжею, яка не відповідає вікові.
Афтозна гарячка — те саме, що ящур.
Біла гарячка — гостре психічне захворювання, що виникає внаслідок тривалого зловживання алкоголем.
Гіперпіретична гарячка — гарячка, яка проявляється температурою тіла вище 41°C.
Гнійно-резорбтивна гарячка — гарячка, зумовлена всмоктуванням токсичних продуктів із вогнища гнійного запалення.
Жовта гарячка — гостре інфекційне захворювання, переносником якої є комарі; один з різновидів малярії.
Молочна гарячка — гарячка, яка виникає при застої молока в молочній залозі.
Переміжна гарячка — гарячка, яка характеризується чергуванням упродовж дня періодів підвищення температури тіла з періодами нормальної або зниженої температури.
Ремітуюча гарячка — гарячка, яка характеризується добовими коливаннями температури тіла в межах 1-1,5°C.
Рецидивуюча гарячка — гарячка, яка характеризується повторними підйомами температури тіла хворого після її зниження на кілька днів до нормальних значень.
Ундулююча гарячка — те саме, що хвилеподібна гарячка.
Хвилеподібна гарячка — гарячка, яка характеризується чергуванням періодів підвищення та зниження температури тіла протягом кількох днів.
2》 ж. , перен. , розм. Стан великого збудження.
|| Піднесена діяльність; напруження.
Пороти гарячку — діяти необдумано, поспіхом, згарячу.
3》 ч. і ж. , розм. Про запальну нетерплячу людину.