гарячий
-а, -е.1》 Який має високу температуру; сильно нагрітий.
|| у знач. ім. гаряче, -чого, с. Гаряча страва, їжа (перев. про перші страви).
|| Жаркий, палючий.
|| перен. Про яскраву барву, відтінок.
Впіймати на гарячому — застати на місці злочину, викрити злочин, зловживання.
Всипати гарячих — покарати різками; висікти.
По гарячих слідах — слідом за подією, не гаючи часу; негайно.
2》 перен. Сповнений енергії; енергійний, пристрасний.
|| Який виражає пристрасть, сильне почуття. Гаряча голова.
3》 у знач. ім. гарячий, -чого, ч. Запальна людина.
|| Дуже жвавий, рухливий; баский (про коней).
Під гарячу руку — в момент великого збудження, роздратування.
4》 Надзвичайно напружений.
|| Доведений до граничного напруження; запеклий, жорстокий (про бій, стрілянину).
|| Який потребує зосередження всіх сил (про час).
Гаряча точка — а) про місце, де відбуваються гострі, напружені події; б) про те, що є вирішальним для чого-небудь, що визначає що-небудь.