гарчати
-чу, -чиш, недок. 1》 Видавати низькі погрозливі звуки (про тварин).
|| Звучати низько, погрозливо, ніби ричати.
2》 перен. , розм. Сердито бурчати, висловлюючи незадоволення.
3》 перен. Утворювати низькі звуки із скреготом, гуркотом і т. ін. під час ударів або тертя (про металеві предмети).
|| Утворювати такі звуки під час дії (про інструменти, механізми і т. ін.).