гарантія
-ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь.
|| Передбачене законом чи певною угодою зобов'язання, за яким юридична чи фізична особа відповідає перед кредиторами у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.
|| чого. Умови, що забезпечують успіх чого-небудь.
Банківська гарантія — поручительство банку-гаранта за свого клієнта в тому, що він зобов'язується здійснити платежі, не сплачені клієнтом у належний термін.
Соціальні гарантії — матеріальні та юридичні способи забезпечення реалізації соціально-економічних прав членів суспільства.
Юридичні гарантії — законодавчо закріплені засоби охорони прав і свобод громадян, способи їх реалізації, а також засоби охорони правопорядку, інтересів суспільства і держави.