гай
I гаю, ч. Невеликий, перев. листяний, ліс.
|| кого, чого, перен. Велика кількість.
II гай-гай, виг.
1》 Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін.
2》 нар.-поет. Уживається на початку речення як заспів у піснях.
III виг. , у знач. присудк. сл. , діал.
Гайда.
IV гаю, ч. , мисл.
Назва поширеного в плавнях Дону, Терека та ін. полювання на кабанів із загоничами або собаками.