газ
I -у, ч. 1》 Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його.
|| Отруйна речовина з такими властивостями.
|| Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення та як рушійна сила.
Вибухонебезпечний газ — газ, що вибухає від іскри, а також у разі підвищення температури.
Відпрацьовані гази — гази, що випускаються з двигуна після виконання ними корисної роботи.
Дихальний газ — повітря або газоповітряна суміш, що циркулюють у системі дихального апарата та в з'єднаних з нею органах дихання людини.
Зріджений газ — газ, який за температури зовнішнього середовища нижче 20°C або тиску вище 100 кПа чи за сумісної дії обох цих умов перетворюється в рідину.
Інертні гази — благородні гази, а також гази, які не взаємодіють із компонентами даної системи за даних умов.
Комунально-побутовий газ — газ, призначений як паливо для потреб населення та промислових підприємств.
Натискати на газ — посиленням подачі пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця.
Природний газ — суміш газоподібних вуглеводнів, що створюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо.
Скраплений газ — те саме, що зріджений газ.
2》 тільки мн. Газуваті виділення шлунка і кишок.
3》 фіз. Третій агрегатний стан речовини.
II -у, ч.
Дуже тонка прозора шовкова тканина.
III -у, ч. , розм.
Педаль керування подачею пального у двигуні внутрішнього згоряння в автомобілі; акселератор.