Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
врівень
(урівень), присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. "з" або з ім. у род. в. ).
|| У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь.
(урівень), присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. "з" або з ім. у род. в. ).
|| У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: врівень
матиме такий вигляд: Що таке врівень
матиме такий вигляд: врівень
матиме такий вигляд: Що таке врівень