воно
його (з прийм. до нього, від нього і т. ін.), займ. особ. 3 ос. одн. , с. 1》 Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником середнього роду однини в попередньому реченні або після цього займенника.
2》 розм. Уживається в значенні вказівного займенника це.
3》 розм. Уживається в значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або зневажливості.
4》 розм. Уживається в значенні підсилювальної частки.
То (ото) ж то й воно — уживається як повчальна або докірлива вказівка на що-небудь у значенні "в тім то й річ".
Ось (от) воно що! — уживається як вигук здогаду про що-небудь.