волочитися
-очуся, -очишся, недок. 1》 Тягтися поверхнею чого-небудь.
2》 Іти, їхати слідом за ким-небудь.
|| Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
|| Носитися, возитися з чимсь (звичайно без бажання, без потреби).
3》 розм. Постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити.
|| зневажл. Вештатися без діла; тинятися.
4》 розм. Упадати за ким-небудь, виявляючи свою закоханість, любов, прихильність.
|| Мати любовні стосунки з ким-небудь.
5》 Пас. до волочити 4-6).