волочити
-очу, -очиш, недок. , перех. 1》 Тягти кого-, що-небудь поверхнею чого-небудь.
|| Нести на собі що-небудь важке або великого розміру, що звичайно торкається землі.
|| Ледве пересувати (чоботи тощо).
2》 розм. Силоміць (або переконавши) вести кого-небудь із собою; тягнути.
3》 перен. , розм. Піддавати судовій тяганині.
4》 Переміщати, перетягати копиці сіна, соломи з одного місця на інше волоком (мотузком і т. ін.).
5》 Розпушувати бороною зорану землю до або після сівби.
6》 тех. Виготовляти дріт і т. ін. на волочильні.