Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
волоцюга
-и, ч. і ж. , зневажл. 1》 Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт.
|| Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи.
|| жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома.
2》 Той, хто любить волочитися за ким-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: волоцюга


матиме такий вигляд: Що таке волоцюга