волокти
-очу, -очеш і розм. волікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. волік, волокла, волокло і волікла, волікло; недок. , перех. 1》 Тягти кого-, що-небудь поверхнею чогось.
|| Нести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі.
|| Ледве пересувати (чоботи тощо).
2》 розм. Силоміць (або переконавши) вести кого-небудь із собою.