вокальний
-а, -е.1》 Стос. до співу, признач. для співу; співочий.
2》 лінгв. Стос. до вокалізму.
Вокальна музика — музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього.
Вокальна техніка — комплекс умінь і навичок для свідомого керування процесом фонації, що забезпечує досягнення максимального вокального ефекту за мінімальної витрати енергії.
Вокально-інструментальний ансамбль — а) вокальний ансамбль, що виступає спільно з постійним складом інструменталістів; б) група виконавців, у якій інструменталісти виступають і як співаки.
Вокально-хореографічний — призначений одночасно для вокального та хореографічного виконання якого-небудь музичного твору.