Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
войовничий
-а, -е.1》 Який прагне або схильний воювати.
|| Спрямований на розв'язання війни.
2》 перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.
|| Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал.
-а, -е.1》 Який прагне або схильний воювати.
|| Спрямований на розв'язання війни.
2》 перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.
|| Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: войовничий
матиме такий вигляд: Що таке войовничий
матиме такий вигляд: войовничий
матиме такий вигляд: Що таке войовничий