Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
влучати
(улучати), -аю, -аєш, недок. , влучити (улучити), -чу, -чиш, док. 1》 у кого – що.Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; попадати.
|| розм. Бити когось чим-небудь; ударяти.
2》 тільки док. , перен. Вибрати найбільш слушний момент для здійснення чогось.
3》 перен. , розм. Досягати мети.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: влучати


матиме такий вигляд: Що таке влучати